Щодо Регламенту ЄС PPWR (Regulation (EU) 2025/40)

З 12 серпня 2026 року в країнах Європейського Союзу починає застосовуватися Регламент (EU) 2025/40 про упаковку та відходи упаковки (Packaging and Packaging Waste Regulation, PPWR). Документ встановлює нові вимоги до проєктування, виробництва, використання та маркування упаковки, а також до її придатності для повторного використання, перероблення та мінімізації негативного впливу на довкілля.

Для виробників, імпортерів та експортерів продукції це означає, що відповідність упаковки повинна бути підтверджена не лише деклараціями виробника, а й результатами лабораторних випробувань, технічною документацією та іншими доказами відповідності.

Що таке PPWR?

PPWR (Packaging and Packaging Waste Regulation) – це новий регламент Європейського Союзу, який замінив Директиву 94/62/EC про упаковку та відходи упаковки.

Основна мета документа:

• зменшення кількості пакувальних відходів;
• підвищення рівня перероблення упаковки;
• скорочення використання первинної сировини;
• збільшення частки вторинної сировини;
• обмеження використання небезпечних речовин;
• впровадження принципів циркулярної економіки.

Регламент поширюється практично на всі види упаковки незалежно від матеріалу її виготовлення.

Чому протоколи випробувань є важливими?

PPWR передбачає, що виробник повинен мати достатні докази відповідності упаковки встановленим вимогам.

Саме тому одним із ключових елементів технічної документації є протоколи лабораторних випробувань.

Результати лабораторних випробувань є документальним підтвердженням того, що упаковка відповідає технічним і екологічним вимогам, зокрема щодо безпечності матеріалів, фізико-механічних властивостей, вмісту вторинної сировини та можливості її повторного використання або перероблення. Саме ці протоколи формують доказову базу під час оцінки відповідності вимогам PPWR.

Які протоколи випробувань можуть знадобитися?

Єдиного переліку випробувань для всіх видів упаковки не існує. Необхідний перелік протоколів випробувань визначається залежно від типу упаковки, матеріалу її виготовлення, призначення, вимог Регламенту PPWR, застосовних європейських стандартів та властивостей продукції, яку планується упаковувати. Саме тому для різних видів упаковки обсяг необхідних лабораторних досліджень може суттєво відрізнятися.

Зверніть увагу: перелічені нижче протоколи випробувань не є універсально обов’язковими для всієї упаковки та не вимагаються законодавством України. Вони можуть бути необхідними українським виробникам та експортерам у разі постачання упаковки або упакованої продукції на ринок Європейського Союзу для підтвердження відповідності вимогам Регламенту (EU) 2025/40 (PPWR).

До найбільш поширених протоколів випробувань, які можуть знадобитися для підтвердження відповідності упаковки вимогам PPWR, належать наведені нижче.

1. Визначення вмісту важких металів

Однією з основних вимог є контроль вмісту важких металів, зокрема свинцю (Pb), кадмію (Cd), ртуті (Hg) та шестивалентного хрому (Cr⁶⁺). Лабораторні дослідження підтверджують, що концентрація цих речовин у матеріалах упаковки не перевищує допустимі нормативи, встановлені законодавством Європейського Союзу.

2. Випробування на вміст PFAS

Для окремих видів упаковки, особливо призначеної для контакту з харчовими продуктами, дедалі більшого значення набуває визначення вмісту пер- та поліфторалкільних речовин (PFAS). Залежно від виду матеріалу та мети дослідження лабораторія може визначати загальний вміст органічного фтору, окремі сполуки PFAS, а також оцінювати можливість їх міграції до продукції.

3. Міграційні випробування

Для упаковки, що контактує з харчовими продуктами, проводяться міграційні випробування, які дозволяють оцінити загальну та специфічну міграцію окремих речовин із матеріалу упаковки. Такі дослідження підтверджують відповідність матеріалів вимогам щодо безпечності контакту з харчовими продуктами.

4. Механічні випробування

Механічні випробування дають змогу оцінити експлуатаційні характеристики упаковки, зокрема її міцність при стисканні, стійкість до падіння, розриву та проколювання, герметичність, а також здатність витримувати навантаження, що виникають під час транспортування, зберігання та використання.

5. Випробування на придатність до перероблення

Однією з ключових вимог PPWR є забезпечення ефективної перероблюваності упаковки. Під час оцінювання можуть досліджуватися склад матеріалу, можливість його сортування, сумісність із наявними технологіями перероблення, а також наявність компонентів, що можуть ускладнювати або робити неможливим процес рециклінгу.

6. Визначення вмісту вторинної сировини

Для окремих категорій пластикової упаковки законодавством ЄС встановлено вимоги щодо мінімального вмісту переробленого пластику. Підтвердження цієї вимоги може здійснюватися за допомогою лабораторних досліджень, методу балансу маси, сертифікації ланцюга постачання або документального підтвердження походження вторинної сировини.

7. Випробування на компостованість

Для окремих категорій упаковки може бути необхідним підтвердження її біорозкладності та компостованості відповідно до встановлених вимог. Такі випробування дозволяють оцінити, чи відповідає упаковка критеріям промислового компостування та чи може вона утилізуватися без негативного впливу на навколишнє середовище.

Регламент PPWR (EU) 2025/40 суттєво змінює підхід до підтвердження відповідності упаковки на ринку Європейського Союзу. Лабораторні протоколи випробувань стають важливою складовою технічної документації, що дозволяє підтвердити безпечність, придатність до перероблення та відповідність упаковки встановленим вимогам.

Своєчасне проведення необхідних випробувань і належне оформлення документів допоможе експортерам уникнути затримок під час виходу продукції на європейський ринок, знизити ризики претензій з боку партнерів і забезпечити дотримання вимог нового європейського законодавства.