Арешт торговельних марок HBO в Україні: як невиконання рішення суду може поставити під загрозу навіть глобальний бренд

Історія з арештом торговельних марок компанії HBO в Україні стала не просто резонансною новиною, а показовим юридичним кейсом для всього ринку інтелектуальної власності.

Фактично вперше настільки публічно постало питання: Чи може торговельна марка бути об’єктом примусового стягнення у виконавчому провадженні?

І відповідь українського законодавства — так, може.

Саме тому справа Людмили Ігнатенко сьогодні викликає інтерес не лише у медіа, а й серед юристів, власників брендів та бізнесу загалом.

Суть конфлікту: коли творча свобода стикається з особистими немайновими правами

У 2020 році Людмила Ігнатенко – дружина ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Василя Ігнатенка – звернулася до суду через використання її імені та імені її покійного чоловіка у мінісеріалі Chernobyl.

На думку позивачки, використання імен відбулося без її згоди та спричинило суттєві моральні страждання (надмірна увага з боку суспільства та медіа, психологічний тиск, втручання у приватне життя, необхідність змінити місце проживання).

Судовий процес тривав декілька років та пройшов усі інстанції.

У листопаді 2025 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду остаточно визнав факт порушення прав позивачки та присудив компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 000 гривень.

Водночас суд відмовив у вимогах щодо видалення окремих сцен серіалу та  заборони його подальшого розповсюдження.

Таким чином, Верховний Суд фактично сформував баланс між:

• захистом особистих немайнових прав;
• свободою творчості;
• суспільним інтересом до художнього твору.

Чому арешт торговельної марки став можливим

Найбільший резонанс викликало не саме рішення суду, а його подальше виконання.

Через невиконання компанією рішення суду в межах виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на торговельні марки HBO, зареєстровані в Україні.

На перший погляд це виглядає незвично: як можна арештувати бренд або торговельну марку, якщо це нематеріальний актив?

Однак з точки зору українського права така процедура є цілком законною.

Торговельна марка — це майно у розумінні закону

Українське законодавство прямо визначає торговельну марку як об’єкт права інтелектуальної власності, що має майнову природу.

Зокрема:

• стаття 494 Цивільного кодексу України закріплює майнові права на торговельну марку;
• стаття 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає можливість розпорядження такими правами.

Іншими словами, права на ТМ можуть відчужуватися, передаватися за договором, бути предметом застави, входити до складу активів компанії та виступати об’єктом примусового стягнення.

Саме ця правова конструкція і дозволяє виконавцю накладати арешт на торговельні марки боржника.

Чи можуть торговельну марку продати через торги

Саме це питання сьогодні викликає найбільший інтерес бізнесу.

У випадку невиконання судового рішення після арешту активу закон допускає його подальшу реалізацію через систему електронних торгів. Теоретично це може стосуватися і торговельної марки. Проте на практиці виникає низка складних юридичних аспектів, таких як необхідність професійної оцінки вартості ТМ, перевірка ліцензійних обмежень, співвідношення української та міжнародної реєстрації, можливі спори щодо обсягу переданих прав, та  ризики для третіх осіб та контрагентів.

Саме тому справа HBO може стати одним із перших прецедентів, який покаже, як саме механізм реалізації прав на торговельні марки працюватиме на практиці.

Що ця справа означає для бізнесу

Для українського та міжнародного бізнесу цей кейс має значно ширше значення, ніж звичайний спір про компенсацію моральної шкоди.

Він демонструє одразу декілька важливих тенденцій.

1. Торговельна марка — це актив, а не лише бренд!

Бізнес дедалі частіше сприймає ТМ як репутаційний інструмент.
Однак у правовому сенсі це також майно, яке має економічну цінність та може бути арештоване  або реалізоване в межах виконавчого провадження.

2. Невиконання судових рішень створює реальні ризики

Навіть для міжнародних компаній і відомих брендів ігнорування судового рішення в Україні може мати наслідком арешту активів, блокування майнових прав, втрати контролю над об’єктами інтелектуальної власності.

3. Використання реальних персональних даних потребує юридичної оцінки

Навіть якщо твір має суспільний інтерес або базується на реальних подіях, це не виключає необхідності врахування прав конкретної особи.

Справу HBO вже зараз можна назвати одним із найбільш показових кейсів у сфері інтелектуальної власності та виконавчого провадження в Україні.

Вона продемонструвала, що торговельна марка є повноцінним майновим активом, права інтелектуальної власності можуть бути об’єктом арешту, а механізми примусового виконання рішень щодо ТМ в Україні фактично починають формувати нову судову практику.

І хоча законодавча база для цього існувала давно, саме подібні справи вперше демонструють, як ці норми працюють у реальному бізнес-середовищі.